В СРСР "Волга" була предметом культу. Найшвидша з усіх доступних машин, найкомфортабельніша, найбажаніша. Про чорної "Волги" навіть складали легенди. Нібито на такий їздили чи то ченці, то чи вампіри і викрадали дітей. У це повірити важко, але спецверсії деяких моделей дійсно існували. На самих прокачаних їздили співробітники КДБ.
Джерело: Novate
За весь радянський період на заводі ГАЗ зібрали кілька сотень автомобілів на замовлення КДБ. Першою була "Перемога М20Г" в 6-циліндрової модифікації, їх випустили близько сотні. А потім для потреб відомства стали адаптувати "Волгу-23" і її подальші модифікації.
Зовні ці машини не відрізнялись від цивільних. Але їх начинка значно перевершувала не тільки серійні моделі, але і деякі досвідчені зразки. В середньому вони були швидше на 15-20 кілометрів на годину. Крім того, на машини КДБ часто ставили автоматичну коробку передач. Але для маскування важіль все одно виглядав як у механічної коробки.
Вираз "чорний воронок" настільки щільно увійшло в народну свідомість в 30-х роках, що багато хто не сумнівалися: всі машини КДБ фарбували виключно в чорний колір. Насправді зустрічалися "Волги" самих різних забарвлень, навіть під таксі. Все для того, щоб не виділятися в потоці автомобілів. Колекціонери розповідають, що на "Волгах" часом виявлялося по 5-10 шарів фарби.
І все-таки досвідчена людина міг розпізнати спецмашину. Звучання "Волги" з вісьмома циліндрами відрізнялося від звуку серійних версій з чотирма або шістьма. До того ж через більш потужного двигуна доводилося ставити дві вихлопні труби. Конструктори, правда, маскували їх, поєднуючи на виході в одну.
Прокачані "Волги" позиціонувалися як машини зовнішнього спостереження. В основному їх використовували для стеження за іноземцями. Приїжджі журналісти і співробітники посольств їздили, як правило, на іномарках, і в разі чого на звичайній "Волзі" за ними не могли наздогнати. Найбільше співробітників КДБ цікавили машини з індексом Д004 - американські посли. До слова, буква в таких номерах позначала професію власника, а цифри - країну.
Цікаво, що жодна з подібних машин не була засекречена. Вся технічна документація була доступна і не була державною таємницею. Так що про створення заряджених моделей знали всі. А ось інформація про особливі примочках розголошенню не підлягала. Наприклад, до цих пір точно не відомо, чи були у КДБ автоматично змінюються номери. Зате достеменно відомо, що водій міг включати фари окремо.
Рано чи пізно "Волга" виробляла свій ресурс і виходила на пенсію. З машини знімали все додаткове обладнання і поліпшені механізми. Більш потужний двигун міняли на серійний. Ветеран радянської розвідки маскувався в останній раз і опинявся на вторинному ринку.