Румунська село Джамала тоне в озері промислових відходів

Румунська село Джамала колись ніжилася посеред родючої і зеленої долини, а сьогодні лежить на глибині 90 метрів під промисловими відходами. Фотограф-мандрівник і журналіст Амос Чеппл (Amos Chapple) разом з місцевим фотографом Кіпріану Хорді (Ciprian Hord) приїхав на те місце, звідки 40 років тому були евакуйовані жителі села. І лише деякі залишилися.

(Всього 19 фото)

Джерело: Bored Panda

Джамала в 1970-х (так, це та ж сама церква, що і на першій фотографії).

Навесні 1977 року диктатор і президент Румунії надіслав геологів з повідомленням, щоб місцеві жителі готувалися до переїзду з рідного села. В горах, біля підніжжя яких знаходилися поселення, знайшли родовище міді. Людям запропонували компенсацію за їхні будинки - близько двох тисяч доларів. 300 сімей з Джамала покинули рідні краї і розсіялися по всій країні.

Роботи на шахті Розія Пойен (Rosia Poieni) велися в повній мірі. Вона стала другою найбільшою шахтою з видобутку міді в Європі.

Влада побудували греблю, щоб закрити долину Джамала, і води, забруднені промисловими відходами, стали наповнювати колись родючі землі поселень.

Рівень токсичного озера продовжує підніматися в середньому на один метр в рік.

Деякі ділянки озера стали місцем, куди стікає кислотний шахтний водовідлив.

Незважаючи на те що місцевість абсолютно непридатна для життя, не всі покинули рідні краї.

Марія Прата - одна з 20 жителів села, які залишилися. У міру того як рівень озера піднімається, люди переміщаються вище по горбах. 70-річна Марія провела все дитинство в Джамане, спала в хліві: "Я з одного боку, корови - з іншого".

На фотографії Марія і її чоловік. Через кілька років після того, як була зроблена фотографія, в село приїхали геологи. Жінка на диво спокійно реагує на діяльність шахт. "Що зроблено, то зроблено. Село зруйнована. Принаймні, людям є де працювати". Однак, як і інші жителі, що залишилися, вона не може пробачити того, що влада порушила одну обіцянку.

Сільських жителів свого часу запевнили, що могили їхніх предків будуть перенесені. Цього так і не сталося.

Ана Прата доглядає за могилою чоловіка, який помер в 2012 році. Жінка хоче, щоб її поховали тут. Могила розташована на високому пагорбі над токсичним озером, щоб її не спіткала сумна доля поховань батьків і бабусь і дідусів Ани.

Генеральний менеджер шахти Розія Пойен розмовляє з пресою на тлі озера відходів. Він заявив, що нічого не знав про долю старих поховань, але запевнив, що церква близько цвинтаря буде перенесена.

Генеральний менеджер сказав, що жителі, які залишилися в долині, після того як їм була дана грошова компенсація, "живуть в наших будинках. Але ми терпимо ставимося до ситуації до тих пір, поки вони не заважають роботі шахт".

Місцевий житель розповів фотографу, що шпиль церкви намагалися демонтувати п'ять років тому. Роботу зупинили через гнівних протестів місцевих жителів. Однак рівень озера відходів продовжує підніматися, і скоро в долині нікого не залишиться.