Найбільший радянсько-китайський збройний конфлікт острів Даманський

У березні 1969 року, дві найпотужніші на той момент соціалістичні держави - СРСР і КНР - ледь було не почали повномасштабну війну через клаптика землі під назвою острів Даманський.

У нашому фоторозповідь ми спробували відновити хронологію подій.

Спонсор поста: http://www.klimatproff.ru/установка-кондиционеров.html: Монтаж, установка кондиціонерів від 7000 рублів.

1. Острівець Даманський на річці Уссурі входив до складу Пожарського району Приморського краю і мав площу 0,74 км ?. Розташовувався він трохи ближче до китайського берега, ніж до нашого. Однак межа проходила не по середині річки, а, відповідно до пекінським трактатом 1860 року, написані за китайським березі.

Даманський - вид з китайського берега

2. Конфлікт на Даманском стався через 20 років після утворення Китайської Народної Республіки. До 1950-х років Китай вдавав із себе слабку країну з убогим населенням. За допомогою СРСР Піднебесна не тільки змогла об'єднатися, але стала стрімко розвиватися, зміцнюючи армію і створюючи умови, необхідні для модернізації економіки. Однак після смерті Сталіна розпочався період охолодження в радянсько-китайських відносинах. Мао Цзедун претендував тепер мало не на роль провідного світового лідера комуністичного руху, з чим ніяк не міг погодитися Микита Хрущов.

У той же час політика проводиться Цзедуном Культурної революції постійно вимагала тримати суспільство в напрузі, створювати все нові образи ворога як всередині країни, так і поза нею, а процес "десталінізації" в СРСР взагалі ставив під загрозу культ самого "великого Мао", який поступово складався в Китаї. В результаті в 1960 році КПК офіційно оголосила про "неправильному" курсі КПРС, відносини між країнами загострилися до межі і на кордоні протяжністю більш ніж 7,5 тисячі кілометрів часто стали траплятися конфлікти.

Фото: архів журналу "Огонек"

3. У ніч на 2 березня 1969 року біля 300 китайських солдатів переправилися на Даманський. Кілька годин вони залишалися непоміченими, радянські прикордонники отримали сигнал про збройну групі людей до 30 осіб лише о 10:32 ранку.

Фото: архів журналу "Огонек"

4. На місце подій виїхали 32 прикордонника під командуванням начальника застави "Нижньо-Михайлівська" старшого лейтенанта Івана Стрельникова. Наблизившись до китайським військовим, Стрельников зажадав від них покинути радянську територію, але у відповідь був відкритий вогонь із стрілецької зброї. Старший лейтенант Стрельников і слідували за ним прикордонники загинули, вдалося вижити лише одному солдату.

Так почався знаменитий Даманський конфлікт, про який довгий час ніде не писали, але про який всі знали.

Фото: архів журналу "Огонек"

5. Стрільба була почута на сусідній заставі "Кулебякін сопки". Старший лейтенант Віталій Бубенін виїхав на допомогу з 20 прикордонниками і з одним БТР. Китайці активно атакували, але через кілька годин відступили. На допомогу пораненим прийшли жителі сусіднього села Ніжнеміхайловка.

Фото: архів журналу "Огонек"

6. В той день загинув 31 радянський прикордонник, ще 14 військовослужбовців отримали поранення. За даними комісії КДБ, втрати китайської сторони склали 248 осіб.

Фото: архів журналу "Огонек"

7. 3 березня в Пекіні пройшла демонстрація близько радянського посольства, 7 березня вже посольство КНР в Москві піддалося пікетування.

Фото: архів журналу "Огонек"

8. Захоплене у китайців зброю

Фото: архів журналу "Огонек"

9. Вранці 15 березня китайці знову перейшли в наступ. Вони довели чисельність своїх сил до піхотної дивізії, посиленої резервістами. Атаки методом "людських хвиль" тривали протягом години. Після запеклого бою китайцям вдалося потіснити радянських солдатів.

Фото: архів журналу "Огонек"

10. Тоді для підтримки оборонялися в контратаку рушив танковий взвод на чолі з начальником Іманського прикордонного загону, в який саме і входили застави "Нижньо-Михайлівська" та "Кулебякін сопки", полковником Леоновим.

11. Але, як виявилося, китайці були підготовлені до такого повороту подій і своєму розпорядженні достатню кількість протитанкових засобів. Через їх щільного вогню наша контратака зазнала невдачі.

Фото: архів журналу "Огонек"

12. Невдача контратаки і втрата новітньої бойової машини Т-62 з секретної апаратурою переконали нарешті радянське командування в тому, що введених в бій сил недостатньо для перемоги над китайською стороною, яка підготовлена ​​вельми серйозно.

Фото: архів журналу "Огонек"

13. Тоді в справу вступили сили розгорнутої уздовж річки 135-ї мотострілецької дивізії, командування якої віддало наказ своєї артилерії, в тому числі окремим дивізіону БМ-21 "Град", відкрити вогонь по позиціях китайців на острові. Це був перший випадок застосування в бою ракетних установок "Град", удар яких вирішив результат бою.

14. Радянські війська відійшли на свій берег, а китайська сторона не робила більше ворожих дій.

15. Всього в ході зіткнень радянські війська втратили убитими і померлими від ран 58 солдатів і 4 офіцерів, пораненими 94 солдата і 9 офіцерів. Втрати китайської сторони до сих пір є закритою інформацією і складають, за різними оцінками, від 100-150 до 800 і навіть 3000 чоловік.

16. За проявлений героїзм четверо військовослужбовців отримали звання Героя Радянського Союзу: полковник Д. Леонов і старший лейтенант І. Стрельников (посмертно), старший лейтенант В. Бубенін і молодший сержант Ю. Бабанський.

На фото на першому плані: полковник Д. Леонов, лейтенанти В. Бубенін, І. Стрельников, В. Шорохов; на другому плані: особовий склад першої прикордонної застави. 1968 р.

У пості використовувалися матеріали Russian77.ru і журналу "Огонек".