У світі кінематографа частенько трапляється таке, що герой, задуманий як лиходій, виходить занадто привабливим і подобається глядачам набагато більше позитивних персонажів. Саме така ситуація сталася з "Фантомас" - ефект від фільму був настільки несподіваним, що його довелося зняти з прокату.
Джерело: Культурологія
Перший фільм про Фантомаса вийшов в 1913 році у Франції - тоді це було німе кіно. У перший же тиждень його подивилися 80 тисяч чоловік, а головний герой став таким популярним, що з ним почали з'являтися численні сувеніри, а горде слово "Фантомас" прикрасило вивіски ресторанів і кафе.
Взагалі, "Фантомас" з французької перекладається як "привид", "фантом". Головний герой, а за сумісництвом злочинець, отримав це ім'я за невловимість, до того ж він ховав обличчя під маскою. Знаменитий фільм Андре Юнебеля став четвертою екранізацією роману.
Радянські люди вперше побачили фільм про Фантомаса в 1966 році на тижні французького кіно в Москві. Після цього ексцентричну комедію запустили в широкий прокат. У 1967 році в СРСР показали фільм "Фантомас розбушувався", а в газети про всяк випадок випустили статті на тему, що фільми - всього лише комедії, які не варто сприймати всерйоз.
Але радянські люди, які не дивилися бондіану, не могли зрозуміти, що "Фантомас" - лише пародія, вони сприймали картини як бойовики. Наслідки виявилися сумними.
Фільми про Фантомаса стали культовими в Радянському Союзі, багато людей ходили на них по кілька разів. А вже через кілька місяців у Фантомаса з'явилося безліч наслідувачів. Злочинці нападали на газетні та тютюнові кіоски, а на місці погромів залишали записки: "Це зробив Фантомас".
Підлітки підпалювали поштові скриньки, били вітрини магазинів і дзвонили по незнайомим номерам, повідомляючи могильними голосами: "Через кілька хвилин вас відвідає Фантомас!"
А ще модно було залишати в поштових скриньках зловісні листи ось з таким змістом: "Мені потрібен труп. Я вибрав вас. До скорої зустрічі! Фантомас".
Вечорами ті ж підлітки лякали одиноких жінок сміхом злого генія, який, до речі, з'явився тільки в радянському дубляжі.
Незабаром в Підмосков'ї з'явився зовсім відчайдушний фанат "Фантомаса", підпалюють житлові будинки. На місці злочинів він залишав записку "Це зробив Фантомас". Чоловіка спіймали - виявилося, що він страждав від душевного розладу.
Навесні 1968 року в Москві довелося провести спеціальну нараду МВС, присвячене впливу "Фантомаса" на маси. З'явилися пропозиції про заборону показів на території СРСР, проте проти цього виступав вагомий аргумент - у фільмів були величезні касові збори, їх подивилися 46 мільйонів глядачів.
В цей час в прокат вийшов третій фільм - "Фантомас проти Скотланд-Ярду", який приніс до бюджету значну суму. Правоохоронцям довелося відступити від пропозицій про заборону і вийти на боротьбу з новою хвилею послідовників лиходія.
У кілька разів збільшилася кількість грабежів, а рівень підліткової злочинності зріс на 15%. Треба було щось робити, і в 1969 році на екранах телевізорів з'явилася передача "Вас викликає Фантомас", що закликає зняти маску французького романтизму з очевидно злочинних дій.
Але піком негативного впливу фільмів стало освіту "банди Фантомасів" в Ростові-на-Дону. Злочинці надягали на голови чорні панчохи і нападали на ощадкаси і інкасаторські машини. Більш того, вони самі виготовляли автомати і пістолети для своїх темних справ.
Банда орудувала 5 років - з 1968 по 1973 рік, встигнувши за цей час зробити 14 озброєних нападів і два вбивства мирних жителів, ще троє були поранені. Злочинці встигли вкрасти 150 тисяч рублів. Для упіймання були задіяні сотні співробітників МВС, а коли їх нарешті впіймали, покарання було суворим - розстріл.
Після хвилі злочинів фільми про Фантомаса все ж зняли з прокату. Через 4 роки їх запустили знову, але без попереднього анонсування та в сезон літніх відпусток.
Після історії з "Фантомас" МВС наполягло на тому, щоб фільми, що мають кримінальний характер, отримували дозвіл на прокат від відомства. З цієї причини мало не зірвався вихід "Джентльменів удачі" - служителям закону кіно не сподобалося, вони порахували його потенційно небезпечним. Але за картину заступився міністр закордонних справ, і жителі Радянського Союзу все ж побачили комедію.