Книжковий свавілля

Ось живеш, буває, і не замислюєшся, що навколо відбуваються справжнісінькі війни. Здавалося б, книга - такий тихий, спокійний і заспокійливий продукт, що змушує задуматися про вічне, пізнати і увібрати мудрість століть. Хіба може він стати причиною чвар, сварок і воєн? Як з'ясувалося, ще як може.

Всім відомо, що сьогодні ринок електронних книг активно витісняє ринок книг класичних. Добре це чи погано - не нам судити, але факт залишається фактом: пройде десяток років, і справжніх книг вже не буде взагалі. Уже сьогодні в Росії скачується до півмільйона електронних книг в день, при цьому легально реалізуються лише 2% з них. Величезний ринок в наявності, є, за що поборотися.

І ось лобісти не втрачають часу дарма. Роблять все, що в їх силах, щоб підім'яти ринок під себе. Прийоми, які вони використовують, такі:

1) Спроба внести поправки в регламенти, що регулюють цей ринок, з метою взагалі не платити ніяких відрахувань авторам книг. Нехай, мовляв, вчаться заробляти «альтернативно».

2) Спроба максимально знизити вимоги до електронних бібліотек (воно й зрозуміло, наприклад, один із найзатятіших прихильників послаблень, гендиректор «Директ Медіа» Костянтин Костюк сам особисто має не дуже просунутій бібліотекою, але активно продає її університетам за ціною в 50 000 рублів за рік доступу. Неякісно, ​​але дешево. Потрібних книг там дуже мало, але зате Костюк зможе заробити грошей. А про студентів ми замислюємося в останню чергу.

3) Ну і найголовніше. Збір липових підписів. Знову ж, з ініціативи підприємливого Костюка на стіл міністру Фурсенко був покладений документ із закликами послабити вимоги до електронних бібліотек і не платити авторам гонорари, нібито підписаний багатьма учасниками ринку. На перевірку ж багато підписи виявилися просто липовими.

Переконані в тому, що ринок електронних книг повинен бути в першу чергу орієнтований на читача і на автора, а комерційні структури повинні збагачуватися в останню чергу. І до того ж подумайте самі: якщо професійним талановитим письменникам не платити гроші, то дуже скоро в цій сфері залишаться одні графомани. Нам це треба? Думаю що ні. Тому державі слід проконтролювати етап переходу книг на електронний ринок, щоб потім знову не чути закиди від цивілізованих країн, що ми, мовляв, все просрали.

Написано на основі цієї інформації.