Літаючий татарин Рудольф Нурієв 10 фактів про легендарного танцівника

17 березня виповнилося б 80 років великому танцівника Рудольфа Нурієва. Людина-легенда, людина-скандал - цей геній, здається, весь складався з протиріч і загадок. Хлопчик, що виріс в убогості, став володарем величезних статків. Танцівник, що змусив світ захопитися російським балетом, в жилах якого не було ні краплі російської крові. Ідеал мужності на сцені, демонстративно проголошує на весь світ про свою нетрадиційну сексуальну орієнтацію.

У день ювілею "літаючого татарина" Нуреева ми зібрали кілька фактів з біографії цього парадоксального людини.

1. Рудольф Нурієв народився в поїзді. До того моменту, коли його батько, який служив в Маньчжурії, зміг викликати до себе дружину і дітей, Фаріда Нуреева перебувала на останніх тижнях вагітності. Жінка не змогла витримати 12 довгих днів дороги, тому маленький Рудик з'явився на світ під стукіт коліс 17 березня 1938 року.

2. До кінця життя танцюрист був дуже забезпеченою людиною, він навіть володів островом в Середземному морі. Однак марнотратство, властива деяким багатим людям, була йому абсолютно чужа. Рудольф вважав кожну копійку, оскільки занадто добре знав, що таке голод і злидні.

У родині Нурієва росло четверо дітей. Грошей катастрофічно не вистачало: Рудик постійно доношував речі сестер, а одного разу, коли хлопчик мав йти до школи, у нього не виявилося черевик, тому матері довелося нести сина в клас на спині.

3. Бажання пов'язати своє життя з балетом виникло у Нуреева в 5 років, коли мама вперше привела його на виставу. Однак батька така перспектива не обрадувала. Він був категорично проти і всякий раз, коли заставав сина за танцями, тут же діставав ремінь і влаштовував йому прочуханку. Але Рудольф пручався як міг і, незважаючи на погрози батька, почав ходити в гурток народного танцю.

У 11 років талановитого хлопчика помітила колишня учасниця трупи Дягілєва Анна Удальцова, що стала його педагогом. А трохи пізніше він навчався у Олени Вайтовіч. Саме ці дві жінки переконали свого учня надходити в Ленінградське хореографічне училище. Гроші на квиток до Північної столиці Рудольф заробив сам уроками танців.

4. У 1955 році Нуреева взяли в училище, але в силу свого імпульсивного і різкого характеру він не раз опинявся на межі відрахування. Вперше це сталося буквально через тиждень після початку занять. Початківець танцівник не знайшов спільної мови з викладачем і директором навчального закладу шовковим і попросив замінити педагога! Як не дивно, йому пішли на поступки, і завдяки цьому Рудольф виявився в класі Олександра Пушкіна, з яким у нього склалися чудові стосунки.

5. У 1958 році Нурієв закінчив навчання і був зарахований до театру імені С.М. Кірова (нині - Маріїнський театр). Керівництво побоювалося брати хоч і талановитого, але занадто норовливого Рудольфа на закордонні гастролі. Поїздка трупи в Париж в 1961 році, як і багато інших, повинна була пройти без нього. Однак в останній момент приймаюча сторона наполягла на тому, щоб Нурієв приїхав до Франції. Тоді ще ніхто не знав, що зірка радянського балету не захоче повертатися на батьківщину.

6. 17 червня під французькому аеропорту Ле Бурже артисту повідомили, що його терміново викликають до Москви для виступу в Кремлі. Після цих слів Рудольф за секунду прийняв рішення, яке потрясло весь світ: він вирішив не повертатися в Союз.

Побачивши двох поліцейських, танцівник підійшов до них і сказав: "Я хочу залишитися у вашій країні". Правоохоронці відвели його в спеціальну кімнату і попередили, що дадуть близько 40 хвилин, щоб він міг в спокійній обстановці прийняти остаточне рішення і підписати відповідні документи. Природно, всі папери були на французькій мові, їх Нурієва перевела російська перекладачка. Вона ж спробувала умовити танцівника негайно сісти в літак і полетіти в Москву. На що він різко відповів їй: "Заткнись!" - і поставив підпис.

Рудольф залишився в Парижі один, з 36 франками в кишені. Однак перспектива зіткнутися з убогістю здавалася йому більш привабливою, ніж повернення за залізну завісу.

Перший час Нуреева намагалися повернути. Рідні дзвонили йому і просили одуматися. Не добившись бажаного, батько відрікся від власного сина. Спецслужби погрожували артисту, заважали його кар'єрі, але це було марно, вся Європа була під ногами геніального Рудольфа.

7. Однією з найяскравіших партнерок, які танцювали з Нуреева, була прима-балерина лондонського Королівського балету Марго Фонтейн. Їх спільна творча життя почалося в 1962 році в балеті "Жизель" і тривала багато років. Є думка, що Марго і Рудольфа пов'язували не тільки робітники і дружні відносини, але і любовні. Хоча достовірних доказів цьому немає, до того ж артист був відомий своєю нетрадиційною орієнтацією, а Фонтейн була заміжня.

8. 25 років Нурієв жив з датським танцівником Еріком Бруном до самої його смерті. Ці відносини не були таємницею ні для кого, проте артиста сильно дратувало, коли журналісти намагалися лізти в його особисте життя, тому він намагався звести спілкування з представниками преси до мінімуму.

9. У 1989 році Нурієв вперше повернувся на батьківщину. І, хоча він двічі виступив на сцені Кіровського театру, мало хто з тих глядачів розумів, що перед ними - легендарна особистість. Справа в тому, що після втечі танцюриста за кордон країна надала перевагу скоріше забути про нього і його неналежному вчинок.

10. У 1983 році у Рудольфа виявили ВІЛ. Ця хвороба стала головною причиною його досить ранньої смерті. Танцівник помер у віці 55 років і був похований російською кладовищі Сент-Женев'єв-де-Буа під Парижем. Оформленням могили артиста займався провідний художник Паризької опери Енцо Фріджеріо. Знаючи пристрасть свого покійного друга до колекціонування старовинних килимів, він створив один з них на його могилі з мозаїки.